Після 500 днів війни в Судані біженці, що перетинають кордон з Чадом, опиняються в пастці голоду. Незважаючи на дощі та небезпечні подорожі, люди тікають від насильства та боїв за контроль над регіоном
Перехід через кордон, відомий рухом товарів, зброї та людей, перетворився на шлях до безпеки для тисяч сімей. Їхні історії — це розпач, втрата і страх. Мати, яка перетнула кордон на човні, щоб урятувати себе та дитину, розповідає про страждання від голоду. Її новонароджений син не отримав жодної їжі протягом перших 20 годин життя через війну, яка спустошила її життя.
Перехідний табір, куди потрапляють біженці, переповнений голодом та хворобами. Діти, ослаблені від недоїдання, страждають від інфекцій. Батьки змушені працювати на фермах за мізерну плату, щоб прогодувати своїх сімей.
У таборі Тулум, призначеному для біженців від геноциду в Дарфурі, ситуація ще гірша. Ресурси розподілені тоненько, а гуманітарна допомога недофінансована. Це призводить до напруження, протестів та жорстоких придушень з боку чадських сил безпеки, що нагадують про насильство, від якого люди тікали.
Війна в Судані залишає людей без домівки, роботи, їжі та майбутнього. Їхні історії — це нагадування про трагедію, яка розгортається на наших очах.
