За 180 кілометрів від лінії фронту, в морзі Дніпра, приїжджають вантажівки, кожна з яких несе запах війни та смерті. Більшість загиблих військових були вбитими в Донецькій та Луганській областях. Щодня прибувають нові тіла.
Головне завдання патологоанатомів – повернути імена загиблим. Цей процес може тривати тижні, місяці, а іноді й роки. Ідентифікація тіл починається з ретельного огляду та фотографування характерних рис, таких як татуювання, та фіксації всіх особистих речей, знайдених біля тіла
Особливо важко працювати з сім’ями загиблих. «Ми розуміємо, що родичі не готові до таких новин, — каже Вікторія Харащенко, патологоанатом. — Я сама п’ю заспокійливі. Даю їм час заспокоїтись, а потім пропоную зв’язатися зі мною знову, коли в них буде менше сліз»
Новітні технології ДНК-профілювання допомагають у пошуку родичів, але часто війна ускладнює цей процес. Важка артилерія та вибухи часто руйнують тіла, роблячи аналіз ДНК неможливим. «Ми мали випадок на початку війни, коли нам привезли 24 фрагменти тіл з одного місця. Ми працювали півтора року, щоб ідентифікувати їх всіх», — розповідає патологоанатом
Патологоанатоми не лише встановлюють особи загиблих, але й збирають докази воєнних злочинів. Вони визначають причину смерті, а також чи були загиблі піддані катуванням або жорстокому поводженню.
На військовому цвинтарі Краснопільске на околиці Дніпра є спеціальний сектор для невідомих солдатів. Їхні імена так і не вдалося встановити. Надгробки цих могил всі однакові: «Тимчасово невідомий захисник України».
Навіть якщо бойові дії завершаться, робота патологоанатомів триватиме ще дуже довго. Війна залишила за собою занадто багато таємниць і болю
