Нещодавня презентація «Коефіцієнту корисної дії депутатів» від ГО «Вокс Україна» проливає світло на те, як народні обранці голосували за законопроєкти під час десятої сесії. Аналіз, проведений незалежними експертами Індексу реформ, показує, що важливі закони часто ухвалюються під тиском міжнародних партнерів, а не з переконання
Фото: Lb.ua
У цей складний період, коли Україна потребує глибоких реформ, монобільшість не реалізує весь свій потенціал. Депутати іноді намагаються «перезавантажити» законопроєкти, вихолостивши їхню суть. Наприклад, спроби відтермінувати переатестацію працівників Бюро економічної безпеки України демонструють, що депутати забувають, що реформи потрібні не лише для отримання зовнішньої підтримки, а й для зміцнення інституційної стійкості України.
На тлі таких дій, довіра до парламенту та уряду падає, а населення все більше розчаровується в напрямку розвитку країни
Як підвищити ефективність законодавчого процесу?
По-перше, потрібно мати стратегічну рамку ухвалення реформ.
Власне, вона вже існує — це матриця реформ, створена урядом на основі зобов’язань у рамках програми з МВФ та Ukraine Facility. Необхідно роз’яснити цю матрицю для парламенту й громадян.
По-друге, слід розв’язувати проблему «законодавчого спаму».
За час роботи Верховної Ради IX скликання було зареєстровано 6816 законопроєктів, із яких лише 18% стали законами. Понад 60% законопроєктів отримують негативні висновки Головного науково-експертного та близько 90% — Головного юридичного управління, що вказує на системні проблеми у підготовці законодавчих ініціатив. Це значно ускладнює роботу комітетів, які не встигають якісно опрацьовувати всі ініціативи.
Нам варто перейняти досвід країн Західної Європи, де процес законодавчої роботи більш виважений. Наприклад, у Великобританії за період 2019-2023 рр. було зареєстровано 914 законопроєктів, а у Польщі — 1802. Це свідчить про більш відповідальний підхід до законотворчості, де кожна ініціатива проходить через ретельний відбір та експертизу.
По-третє, погоджувальна рада (визначає, які проєкти виносяться на голосування) має працювати більш конструктивно і враховувати позицію не лише монобільшості, а й інших політичних сил. Зрозуміло, що «Слуги народу» мають достатньо голосів для ухвалення рішень і без решти фракцій. Але суть демократії в тому, щоб брати до уваги думку меншості, навіть коли формально це не обов’язково. Це сприятиме більш злагодженій роботі парламенту.
Нарешті, слід запровадити уряд національної єдності
В умовах війни громадяни України справедливо очікують єдності від своїх лідерів. Низька активність уряду, відсутність координації та слабка реформаторська активність послаблюють позиції України як на внутрішній, так і на міжнародній арені.
У цій ситуації доцільно розглянути можливість створення уряду національної єдності — коли представники різних політичних сил об’єднаються і оберуть склад уряду, який відповідатиме очікуванням людей. До речі, згідно з минулорічним соціологічним опитуванням лише 19% громадян ставилися до такої ідеї негативно, 37 і 38% позитивно або нейтрально.
Спільне рішення стосовно уряду національної єдності могло б об’єднати політиків і підвищити довіру населення до інститутів влади. А новий уряд став би тим самим двигуном реформ, який наразі необхідний Україні, і сигналом для міжнародних партнерів, що Україна готова до рішучих дій.
Автор: Олег Іванов, аналітик Вокс Україна
