Кількість правників в Україні значно перевищує середні показники країн ЄС, але якісна підготовка залишається проблемою.
В Україні діє широка мережа закладів освіти, що готують правників. У 2023 році вони випустили понад 15 тисяч бакалаврів і 7 тисяч магістрів за спеціальністю «Право». Натомість, за оцінками експертів, якість підготовки не відповідає сучасним вимогам.
У звіті Єврокомісії у межах Пакета розширення ЄС, опублікованому у листопаді 2023 р., значаться невирішені проблеми і завдання для України у сфері юридичної освіти:
• Чітке розмежування юридичної освіти і підготовки фахівців для правоохоронних органів.
• Посилення вимог до доступу до юридичної освіти.
• Посилення вимог до ліцензування та акредитації закладів вищої освіти.
• Прозорий розподіл державних коштів для підготовки правників.
• Модернізація освітніх програм із акцентом на правничу етику, практичну підготовку, право ЄС, міжнародну мобільність та боротьбу з корупцією.
Єврокомісія вважає, що якісна і вільна від корупції юридична освіта є важливим чинником для зміцнення верховенства права в Україні і є ключовою умовою для вступу до Європейського Союзу.
Від якості юридичної освіти залежить якість правничого професійного середовища. Якщо Україна прагне мати компетентних і доброчесних суддів, прокурорів та адвокатів, то повинна мати якісну юридичну освіту.
Фото: Фокус
Володимир Бугров: «Реформа освіти — це не спринт і не марафон. А всі треки одночасно»
Незважаючи на певний поступ, ключові проблеми юридичної освіти в Україні все ж залишаються невирішеними. Через це значна частина випускників правничих шкіл має недостатній рівень теоретичних та прикладних знань, а також практичних навичок. У багатьох з них відсутній цілісний світогляд правника як носія принципів верховенства права, місія якого — сприяти зміцненню демократії, забезпеченню прав людини та основоположних свобод громадянина у суспільстві.
Так, в Україні до цих пір існують дві різні системи доступу до вищої юридичної освіти та підготовки правників залежно від підпорядкування закладу вищої освіти, а саме у вищих військових закладах освіти та закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання (1), а також у закладах вищої освіти, які відповідають загальним вимогам (2).
Разом з тим, такий підхід порушує конституційний принцип рівного доступу до вищої освіти. Стаття 4 Закону України “Про вищу освіту”, яка гарантує рівні права доступу до вищої освіти допускає встановлення обмежень і привілеїв, але тільки тих, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації (військові спеціальності, поліцейські спеціальності тощо). Натомість вища юридична освіта не передбачає і не може передбачати специфічних умов здобуття освіти, оскільки належить до цивільних спеціальностей.
Підготовка правників в Україні здійснюється за двома спеціальностями 081 “Право” і 293 “Міжнародне право”, що не відповідає вимогам Закону України “Про вищу освіту” і міжнародним стандартам, оскільки випускники обидвох спеціальностей мають однакові академічні і професійні права. Тому неправильним є підхід, коли для однієї предметної сфери (професійної діяльності у сфері права) здійснюється підготовка за різними спеціальностями (а відповідно і за різними освітніми стандартами), які у Переліку галузей знань і спеціальностей віднесені до різних галузей знань.
Актуальною залишається проблема якісного добору на освітні програми з права. На сьогодні, відсутні обґрунтовані критерії визначення спроможностей абітурієнтів для здобуття вищої юридичної освіти. Тлумачення і застосування права, а також експертна участь у творенні права є високоінтелектуальною діяльністю. Воно вимагає від правника широкого спектра компетентностей, опанувати які під силу тим, хто продемонстрував відповідні здатності до здобуття цієї освіти. На сьогодні доступ до юридичної освіти на бакалаврські програми повинен передбачати виявлення достатньо доброго рівня підготовки (не менше 150 балів) з української мови, іноземної мови, а також з дисциплін, що визначають здібності до логічного і критичного мислення (математика або тест на загальні компетентності).
Також на низьку якість юридичної освіти в Україні впливає неефективна та непрозора система формування та розподілу публічних коштів на підготовку правників. Останніми роками державне замовлення на підготовку правників у вищих військових закладах освіти і закладах освіти зі специфічними умовами навчання значно переважає заклади вищої освіти, які перебувають у структурі Міністерства освіти і науки України. Зокрема, у 2024 році обсяг держзамовлення за освітнім рівнем “бакалавр” у закладах вищої освіти системи МВС становить 878, а для закладів вищої освіти, які є у системі Міністерства освіти і науки України — 750 місць. Треба також зазначити, що середній бал абітурієнтів, які зараховані на місця державного замовлення у заклади вищої освіти системи МВС значно нижчий за середній бал у закладах вищої освіти, які підпорядковані Міністерству освіти і науки України.
Крім того, контроль за якістю освітніх програм за спеціальністю 081 “Право” потребує подальшого вдосконалення. На жаль, системою зовнішнього забезпечення якості вищої освіти не беруться до уваги результати складання здобувачами вищої юридичної освіти, які завершують навчання на магістерських освітніх програмах, ЄДКІ та рівень працевлаштування випускників закладів вищої освіти за фахом у сфері права. Саме ці показники на сьогодні найбільш об’єктивно підтверджують якість освітніх програм з права у закладах вищої освіти.
Серед основних проблем юридичної освіти в Україні можна назвати і низьку якість підготовки правників за заочною формою здобуття освіти. Ця тенденція спостерігається протягом багатьох років і засвідчує, що заочна вища освіта у тому вигляді, у якому вона існує, не відповідає вимогам і стандартам вищої освіти за спеціальністю 081 “Право”. А також і низький рівень практичної підготовки здобувачів, що підтверджується професійною спільнотою.
Для законодавчого унормування цілого комплексу вищезазначених і інших проблем у системі вищої юридичної освіти у грудні 2023 р. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики створив робочу групу з питань реформи юридичної освіти. Вона об’єднала законодавців, суддів, урядовців, освітян, а також представників громадянського суспільства та проєктів міжнародної технічної допомоги, зокрема Проєкту ЄС «Право-Justice». Робоча група повинна підготувати відповідні законодавчі зміни, які мають покращити якість юридичної освіти в Україні. Тож, будемо сподіватися на відповідний результат.
За крок до катастрофи? Якою є і якою має бути вища освіта в Україні
