Відкриті дані у мегаполісах, окрім того, що відіграють вирішальну роль у забезпеченні прозорості та підзвітності муніципальної влади, вже стали невід’ємною частиною концепції «розумного міста». Вони дають реальні й дієві інструменти для залучення громадян до розробки проектів, що покращують міське планування й оптимізують використання ресурсів, удосконалюють системи життєзабезпечення міст та міські сервіси, сприяють розвитку стартапів та місцевого підприємництва.
Як у Барселоні використовують відкриті дані для підвищення якості послуг та покращення міської інфраструктури, які інноваційні проекти впроваджують, чим корисний для Харкова такий досвід – дослідив Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».
Обсерваторія демократії Facebook Twitter LB.ua в Google News
Фото: Кабмін
Що таке «розумне місто» й чим воно відрізняється від «традиційного»
Головна мета «розумного міста» – підвищити ефективність управління міськими ресурсами та зробити урбаністичний простір максимально зручним і комфортним для його мешканців шляхом використання відкритих даних та цифрових технологій. Ще в середині 1990-х років американська компанія «Urban Strategies» першою запропонувала використовувати інформаційні технології для управління міськими системами. Подальший стрімкий розвиток цифрових технологій призвів до появи на початку 2000-х років концепції «розумного міста». Вона включає два головні складники: по-перше – нову модель управління, яка об’єднує всі зацікавлені сторони та забезпечує залучення й участь містян у прийнятті рішень, у розробці програм та інноваційних проектів; по-друге – використання відкритих даних та цифрових технологій для підвищення ефективності управління міськими ресурсами, покращення сервісних послуг і якості життя містян.
Найважливіша відмінність «розумного міста» від «традиційного» полягає в тому, що міський розвиток та управління містом здійснюється винятково з позиції інтересів громадян. Містяни стають водночас і безпосередніми учасниками міського управлінського процесу, ініціаторами інновацій та розробниками нових міських сервісів, і втілювачами своїх ідей. Кардинально змінюються ролі та функціонал міської влади. Муніципалітети переходять від закритого, ручного та паперового управління міськими справами й ресурсами до транспарентності завдяки оприлюдненню великих масивів відкритих даних. Міські ради активно використовують різноманітні канали зворотнього зв’язку з громадянами та впроваджують інтелектуальні системи управління міськими послугами. Головними завданнями міської влади, окрім залучення мешканців до партнерського управління, стають підтримка інновацій та розвиток підприємництва, розробка та реалізація політик сталого розвитку.
Головні ознаки «розумного міста»:
• Наявність великих масивів відкритих даних, що підвищують транспарентність міської влади та дозволяють містянам створювати нові сервіси й додатки;
• Створення багатьох платформ для участі містян у прийнятті рішень, завдяки яким управління міськими справами стає партнерським;
• Підвищення ефективності використання міських ресурсів шляхом впровадження інтелектуального управління енергоспоживанням, водопостачанням, транспортом, відходами, фактично, усіма міськими послугами;
• Впровадження технологічних інновацій – використання інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (AI), блокчейну, сенсорів та мережевих систем для збору, аналізу й використання даних у режимі реального часу;
• Орієнтація на сталий розвиток, передусім, на екологічну стійкість – реалізація проектів для зменшення викидів, застосування відновлювальних джерел енергії, підтримка й розширення зелених зон тощо.
Світовими лідерами у впровадженні концепції «розумного міста» стали Барселона, Сеул, Сінгапур, Токіо, Амстердам, Гельсінкі, Берлін, Копенгаген, Лондон, Дублін. Перші кроки на цьому шляху включали: 1) створення відкритих даних про бюджети, витрати, проекти, результати діяльності міської влади (Big Data), 2) удосконалення місцевої нормативної бази для активного залучення городян до прийняття рішень, 3) значне збільшення кількості платформ і сервісів для громадської участі. Невдовзі, паралельно із розширенням відкритих баз даних, міські ради спільно з представниками місцевого бізнесу й громадськості започаткували перші проекти з використанням відкритих даних, спрямовані, передусім, на підвищення енергоефективності, покращення транспортного сервісу. Наступним кроком стало застосування додатків і сервісів, які розробили з власної ініціативи містяни, використовуючи відкриті дані. Це стало вагомим стимулом для міської влади постійно шукати засоби для більш активного залучення громадськості до розробки проектів для розвитку «розумних міст» з використанням відкритих даних.
Збірний досвід «розумних міст» дає можливість виділити найбільш поширені інструменти, які міські ради застосовують для залучення громадян до розробки і впровадження проектів з використанням відкритих даних:
• Публічні обговорення, консультації, форуми, семінари та інші заходи, які муніципалітети проводять регулярно для обговорення планів розвитку міст та інфраструктурних проектів, нових технологій та ініціатив;
• Різноманітні веб-платформи та мобільні додатки, які дають можливості містянам брати участь у процесі прийняття рішень, голосувати за проекти, залишати відгуки та власні пропозиції;
• Доступ до усіх масивів відкритих даних та до інтерфейсів програмування додатків для сприяння створенню нових сервісів, який надають усім зацікавленим сторонам;
• Створюють інкубатори для підтримки ініціатив і стартапів підприємців та активних містян, які працюють над проектами, що використовують відкриті дані для розвитку міської інфраструктури;
• Постійно організовують та проводять хакатони, змагання, конкурси, виставки, на яких учасники презентують інноваційні проекти, розроблені з використанням відкритих даних;
• Активно залучають місцеві заклади освіти, передусім, університети, громадські організації до розробки і впровадження спільних проектів для покращення якості міських послуг і сервісів;
• Запроваджують освітні програми, проводять курси, семінари, тренінги, на яких навчають використовувати відкриті дані й сучасні технології для розробки проектів та створення нових додатків і сервісів.
«Відкрита» та «розумна» Барселона
Міська рада в рамках проекту «Smart City Barcelona» ще на початку 2000-х років почала активно застосовувати інноваційні технології для управління міськими системами й започаткувала кілька проектів з використанням відкритих даних. Цьому передувала колосальна робота по залученню містян до партнерського управління. Перші інфраструктурні проекти були спрямовані на підвищення енергоефективності та покращення управління транспортом, оскільки для великого міста ці питання є одними з найактуальніших. З 2012 року для управління цими системами почали впроваджувати інтернет речей – встановлювати інтелектуальні датчики для керування освітленням і паркуванням, для покращення транспортної мобільності.
Це швидко дало вагомі позитивні результати. Зокрема, встановлення датчиків вуличного освітлення зі світлодіодною технологією забезпечило економію 30 % електроенергії та щорічне заощадження понад 37 мільйонів доларів США. Сьогодні в місті працює система «Smart Lighting», яка регулює вуличне освітлення та пов’язує його з іншими програмними платформами, в тому числі, з керування дорожнім рухом, та погодними системами. Згодом інтелектуальні системи та датчики почали встановлювати для керування службами утилізації сміття, для збору даних про якість повітря. Наприклад, вже працює додаток «CleanSpot», який дозволяє легко знаходити спеціалізовані контейнери для нетрадиційних відходів – батарейок, електроприладів, лампочок тощо
У 2011 році міська рада Барселони розробила стратегію її розвитку як «розумного міста». Одним із перших кроків було значне розширення масиву відкритих даних і створення для них спеціального сайту. Зараз на ньому розміщено 568 наборів відкритих даних, які систематизовані за темами.
Джерело: сайт відкритих даних Барселони
Для інформування громадян про муніципальні дії щодо розвитку «розумного міста» міська рада Барселони створила окремий інтерактивний веб-сайт. Детальну інформацію про всі проекти, запущені з 2019 року, та про ті, які пропонуються зараз тут класифікували за п’ятьма основними напрямами. Для наочності додали інтерактивні карти з детальним аналізом проектів, що пропонуються.
Із використанням відкритих даних місцеві ентузіасти-фахівці розробили програми, які покращують використання громадського транспорту, дозволяють зручно комбінувати різні його види для пересування містом.
Джерело: програма «Barcelona Metro Bus Rodalies Bici», карта «Bicing»
У 2023-24 роках пройшли конкурсний відбір і отримали фінансування багато нових пілотних проектів для вирішення міських проблем. Одна з таких проблем – значна кількість ДТП за участю мотоциклів (Барселона – одне із європейських міст з найбільшою кількістю мотоциклів, за їх участю у 2022 році відбулося 33% ДТП із 86% складних травм). Тому міська влада оголосила конкурс проектів, спрямованих на зменшення кількості аварій за участю мотоциклів і виділила фінансування для обраних проектів у розмірі 200 тисяч євро. Переможцями стали два проекти, які вже впроваджують. Для підвищення ефективності автобусної мережі та забезпечення можливості пасажирам отримувати інформацію про автобусну мережу в режимі реального часу, а водіям – бачити, наскільки заповнені зупинки й смуги руху також проводять тестування двох проектів.
Барселонська модель «розумного міста» із використанням відкритих даних здобула всесвітнє визнання. Дослідження її розробки і впровадження дало можливість експертам сформулювати важливі рекомендації для тих, хто хоче розробити і втілити проект «розумного міста». В переліку з 10-ти концепцій, на які варто спиратись у розробці відповідної стратегії й проекту, фахівці наголошують на першочерговій необхідності зміни моделі управління містом на партнерську із широким залученням усіх зацікавлених сторін. Громадян потрібно не лише включати до управлінського процесу і забезпечувати можливості для участі в розробці міських проектів з використанням відкритих даних. Передусім, цьому слід навчати. Ключова теза авторів рекомендацій – «немає розумного міста без розумних громадян». Тож, новітні технології та відкриті дані експерти розглядають як засіб перетворення енергії й здібностей громадян на проекти розвитку «розумних міст».
Висновки та рекомендації
Розширення кола проблем, з якими зіштовхується міська влада у розвитку інфраструктури та систем життєзабезпечення зумовлює необхідність пошуку інноваційних шляхів їх вирішення. Багато мегаполісів у Європі вже знайшли такий шлях – надання великих масивів відкритих даних та заохочення усіх зацікавлених сторін, передусім, містян і бізнесів, до їх використання. Барселона – одне з міст, яке на власному досвіді продемонструвало ефективність такого шляху.
Необхідним і невід’ємним складником «розумного міста» є партнерське управління, яке робить городян безпосередніми учасниками прийняття рішень, розробки й реалізації міських проектів. Тож, першим кроком до «розумного міста» має бути кардинальна зміна нормативної бази міського самоврядування і всієї управлінської моделі для розширення громадської участі. Саме з цього починали і в Барселоні. Водночас, міська рада взялася формувати належну інформаційну базу, яка не лише забезпечує прозорість влади, а й створює підґрунтя для участі громадськості й бізнесу в розробці інноваційних проектів і сервісів. Набори відкритих даних в доступних форматах та в систематизованому вигляді відразу стали розміщувати й постійно оновлювати на окремому сайті відкритих даних Барселони. Сьогодні їх активно використовують для залучення мешканців Барселони до участі в управлінні містом і його ресурсами, в розробці нових послуг і сервісів.
Харків має стати «розумним містом». Не лише тому, що це сучасний стратегічний напрям розвитку великих міст, а й тому, що цього вимагають потреби післявоєнної відбудови. Розбита міська інфраструктура, жорсткий дефіцит ресурсів, необхідність створення привабливих умов для повернення десятків тисяч харків’ян і студентської молоді – все це вимагає нових інноваційних рішень, технологій і сервісів та залучення до їх розробки, передусім, самих містян.
Сучасні стартові умови для руху Харкова до моделі «розумного міста» включають як вагомі стимули й можливості, так і суттєві гальмівні чинники. Перші – це об’єктивна потреба в ресурсозберігаючих та розумних технологіях для значного підвищення якості життя в місті, великий та інформаційно доступний світовий досвід у їх розробці з використанням відкритих даних; наявність значного місцевого інтелектуального, наукового й підприємницького потенціалу, який потрібно активізувати й повернути, в тому числі, через перспективу створення «розумного міста».
Проте головною перепоною на шляху до «відкритого» й «розумного» Харкова є замкнутість і непрозорість міської влади, поточна відсутність базових умов для розширення громадської участі в управлінні міськими справами. Наявна місцева нормативна база забезпечує лише символічно-імітаційне залучення харків’ян, відповідно, й набір сервісів для громадської участі на сайті міської ради – в межах строгого мінімалізму. Надання інформації на тому ж сайті мало відповідає вимогам щодо систематизованості, своєчасності й актуальності, доступності й зручності пошуку. Все це вказує на відсутність у міської влади політичної волі до збільшення рівня відкритості й формування партнерської моделі управління. Також вкрай низьким виглядає рівень інформаційної компетентності міської влади, зокрема, в питаннях підготовки й надання інформації громаді.
Барселона демонструє відповідність усім головним ознакам «відкритого й розумного міста», наочно показує, як цього досягнути і виглядає гідним зразком для Харкова. З урахуванням досвіду цього міста актуальними для Харкова в поточній ситуації виглядають такі рекомендації:
• Розробити власну стратегію повоєнної відбудови й подальшого розвитку Харкова як «відкритого й розумного міста».
• В рамках цієї стратегії визначити напрями формування масивів відкритих даних а) для прозорості й підзвітності міської влади, б) для залучення громадян до управління міськими справами та участі в розробці програм і сервісів для «розумного міста».
• Суттєво удосконалити нормативно-правову базу харківської міської громади для формування партнерської моделі управління.
• Привести у робочий стан харківський портал відкритих даних. Створити й систематизувати каталоги та набори відкритих даних за зразком барселонського сайту, але поки що з урахуванням об’єктивних обмежень для відкритості даних під час війни.
• Забезпечити підвищення кваліфікації персоналу Харківської міської ради, відповідального за інформаційне наповнення сайтів, в тому числі, міського порталу відкритих даних.
• Розгорнути інформаційно-просвітницьку кампанію для міських чиновників та харків’ян з роз’ясненням можливостей використання відкритих даних для покращення роботи систем життєзабезпечення міста та участі городян у розробці нових програм і сервісів. В рамках цієї кампанії створити на міському порталі відкритих даних окремий розділ, в якому надавати інформацію про кращий досвід великих міст у роботі з відкритими даними.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».
Обсерваторія демократії Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Теми: Харків, технології, Барселона, інновації, інформація Facebook Twitter LB.ua в Google News
